Останнім часом наша компанія досить багато працює з питаннями оформлення співробітників, повноваженнями Держпраці та іншими цікавими речами. Про ігнорування проблем та наслідки, про їх уникнення – читайте в статті партнера нашої фірми – Андрія Стахова!

Достатньо часу пройшло від появи нових славнозвісних штрафів за порушення трудового законодавства України, а отже, вже можна підбивати перші підсумки. Так, на сайті Держпраці України вже можна знайти достатньо інформації про накладені штрафи на представників бізнесу. Нижче пропоную розглянути свого роду дайджест та проаналізувати деякі ситуації.

27 березня цього року на сайті Держпраці з`являється інформація про накладення штрафу на компанію «Град Строй СМУ» в розмірі (!) 1 млн. 440 тис. гривень! Звертаю увагу на те, що перевірка, в ході якої було виявлено 15 неоформлених співробітників компанії, була плановою, а отже, суб’єкт перевірки мав би знати про такий захід щодо себе. Однак, накладення штрафу може говорити про те, що зазначена компанія або не була повідомлена (що є суто їхньою проблемою, адже інформація про планові перевірки офіційно публікується), або має місце банальне ігнорування загрози, яка наближається, з боку менеджменту та юридичного відділу компанії (якщо такий наявний). Можна припустити, що компанія просто не встигла привести свою «трудову» складову роботи у відповідність із законодавством з огляду на час перевірки, однак, виходячи з напрацьованої практики я більше схиляюсь до ігнорування загрози.

Абсолютно відмінною є ситуація з компанією «Кондитерська фабрика «Ярич». Під час позапланової перевірки останньої було виявлено, що в трудових відносинах з товариством перебуває 170 працівників, з них 82 особи працюють за цивільно-правовими договорами, укладеними за типовою формою.
Як зазначається на сайті, державний інспектор пояснила керівництву підприємства необхідність належного оформлення трудових відносин з працівниками, акцентувавши увагу на принципових відмінностях трудового договору від цивільно-правового, а також перевагах офіційного оформлення трудових відносин як для роботодавця, так і для працівників.
Керівництву товариства було вручено припис на усунення порушень, що є обов’язковим до виконання у місячний термін.
Далі товариство проінформувало про усунення всіх виявлених порушень, а також про укладення трудових договорів з 82 особами, які виконували роботи за цивільно-правовими договорами.
Отже, штраф на даного суб’єкта накладений не був, а порушення були усунуті.

Наступною ластівкою в нашому дайджесті є приватне підприємство (назва на сайті не зазначається) з Рахівського району Закарпатської області. За результатами рейдової перевірки по зверненню голови Рахівської РДА було виявлено двох неоформлених співробітників, факт невиплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та не ознайомлення працівників з Правилами внутрішнього трудового розпорядку та умовами Колективного договору. Результат – штраф в розмірі понад двісті тисяч гривень. Звичайно, штраф не є таким суттєвим як в першому описаному випадку, та не здатний «поховати» бізнес. Однак, варто вчитися на чужих помилках і звернути увагу на наступні моменти:
• Перевірка компанії була здійснена на підставі заяви Голови РДА. Очевидно, в даному зверненні до контролюючого органу були описані відомі заявнику факти порушення трудового законодавства, а орган Держпраці, відповідно до діючих нормативних документів, не може проігнорувати таке звернення.
• У своїх письмових поясненнях «працівники-нелегали» зазначили, що протягом кількох днів вони виконували певні трудові обов’язки на кухні, пов’язані з приготуванням страв, не уклавши з роботодавцем ані трудовий договір, ані цивільно-правовий.
Директор підприємства та її представник заперечили факт використання найманої праці і навіть додали до матеріалів справи письмові заяви вказаних працівників та цивільно-правові договори, що явно суперечило наданим раніше поясненням та свідчило про ймовірне оформлення цих документів заднім числом. Такі аргументи не переконали посадових осіб Управління, а відтак, на підприємство накладено штраф у розмірі 192 тисячі гривень.
Такі обставини свідчать про те, що важливим доказом є пояснення працівників (!), а керівництво компанії мало б звернути на це увагу і провести з ними роз’яснювальну роботу в ході комплексної підготовки до можливої перевірки.

Цікава для огляду ситуація склалась на Херсонщині, де на ПАТ може бути накладено штраф понад двісті тисяч за неналежне оформлення співробітників. В ході позапланової перевірки було виявлено факт використання найманої праці без належного оформлення. Так, на підприємстві з трьома найманими працівниками укладено договори про надання послуг з охорони майна, які мають всі ознаки трудових відносин. За договором Виконавцю доручено здійснювати охорону майна Замовника (під майном розуміються багаторічні насадження та матеріальні цінності), визначено конкретний час початку і закінчення щоденної роботи: з 8.00 ранку до 8.00 ранку наступного дня. Також, на цих працівників велись табелі обліку робочого часу та відомості про нарахування заробітної плати.
Така ситуація свідчить про те, що цивільно-правовий договір з «працівником» – це аж ніяк не панацея, адже його «юридична якість» має бути не просто доброю, а ідеальною. Зазначення класичних трудових функцій в такому договорі є неприпустимим, а відтак і економити на його розробці – не найкраща ідея.
Детальніше про правильне оформлення таких договорів можна ознайомитись в статті «ЯК ПРАВИЛЬНО УКЛАСТИ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ ДОГОВІР З ПРАЦІВНИКОМ».

Не рідкими є випадки, коли суб’єкти господарювання намагаються оскаржити такі штрафи в судах. Для прикладу навожу наступні ситуації.
Інспектори Головного управління Держпраці в Харківській області провели планову перевірку ТОВ «Альптехпром» щодо дотримання норм законодавства з питань праці та охорони праці. Під час перевірки виявлено 4 працівника, з якими трудові відносини не були належним чином оформлені: не укладено трудові договори. Уповноваженою особою Головного управління Держпраці у Харківській області, відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, було винесено постанову про накладення штрафу на підприємство у розмірі 384 тис. грн., який підприємство повинно сплатити в добровільному порядку протягом місяця з дня винесення постанови.
ТОВ «Альптехпром” оскаржило цю постанову. Харківський окружний адміністративний суд, розглянувши справу, прийняв рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Альптехпром». Отже, підприємству доведеться сплатити 384 тис. грн. штрафу за неоформлених працівників.

Уповноважені особи ГУ Держпраці у Львівській області наклали штраф у розмiрi 58 000 грн. на ПАТ «Перемишлянський приладобудівний завод “Модуль” за порушення вимог трудового законодавства. На підприємстві не дотримано розмір мінімальної заробітної плати у повному обсязі, також працівники не отримували доплату за роботу в нічний час та оплату у подвійному розмірі за роботу у святкові i неробочі дні. Натомість, у липні 2016 року підприємство звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ Держпраці у Львiвськiй областi про визнання протиправною i скасування постанови начальника ГУ Держпраці у Львiвськiй області про накладення штрафу у розмiрi 58000 гривень. Колегія суддів Львівського окружного адміністративного суду не задовільнила вимоги ПАТ «Перемишлянський приладобудівний завод “Модуль”.
Суд дійшов висновку, що покликання позивача на незаконність проведення перевірки, а відтак і незаконність винесеної за її результатами постанови про накладення штрафу, є безпідставними та необґрунтованими.

Такі ситуації говорять про складність оскарження накладених штрафів. Однак, вони в жодному разі не говорять про те, що все ж оскаржити останній – неможливо.
Наостанок, один зі «свіжих» випадків, опублікування якого на сайті Держпраці відбулось 14.08.2017 р. Так, в результаті позапланової перевірки встановлено, що з 01.05.2017 по 30.06.2017 ФОП в порушення ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України використовував працю трьох працівників (двох продавців та одного бармена) без оформлення трудових договорів, що підтверджується актами перевірок та поясненнями працівників.
З’ясовано, що за травень 2017 року заробітна плата найманим працівникам ФОП була виплачена з порушенням строків та періодичності її виплати, чим порушено ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці».
Відповідно до статті 265 КЗпП України за кожного неоформленого працівника передбачений штраф у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати. Так, підприємцю доведеться сплатити штраф на загальну суму 291 200 грн за порушення трудового законодавства.
Враховуючи те, що ФОП займається ресторанним бізнесом, накладення штрафу в такому розмірі може стати фатальним для останнього та назавжди припинити бізнес. При цьому, не забуваємо, що ФОП відповідає за зобов’язаннями всім своїм майном і навіть припинення його як суб’єкта господарювання не врятує від цього.
Окрім цього, очевидно має місце описане вище ігнорування загрози, адже з часу появи штрафів до моменту перевірки пройшло досить багато часу для того, аби мати змогу усунути порушення.

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ
Виходячи з наведених ситуацій, враховуючи також особисту практику, можна говорити про те, що український бізнес не до кінця усвідомлює повноту картини, пов’язану із наслідками порушення трудового законодавства. Багато хто вважає, що на такі перевірки поширюється відомий мораторій. Однак, це на так.
Бізнесу варто проводити роботу на випередження, при цьому залучаючи якісну юридичну підтримку. Аж ніяк не зайвим та фінансово виправданим буде замовити юридичний аудит, який покаже всі слабкі місця, які необхідно в найкоротші строки усунути. Окрім цього, очевидно, бізнесу варто більш серйозно підійти до якості договорів, укладених з «працівниками». Типова форма, скачана з Інтернету, без врахування особливостей самого бізнесу та нюансів саме цивільних договорів – величезна помилка, і держава, в особі Держпраці або Фіскальної служби, обов’язково цим скористається та визнає факт наявності трудових відносин.
Не менш важливим є проведення роботи з самим працівниками, адже позапланові перевірки, як правило, проводяться саме на підставі звернення останніх про порушення щодо них законодавства про працю.
В окремих випадках забезпечити фінансову безпеку бізнесу можна шляхом зміни організаційно-правової форми. Так, перевівши бізнес з ФОП на ТОВ «фінансова хвороба» для власника бізнесу протікатиме значно легше.

Андрій Стахов
Партнер ЮФ «KOSTYK GORLOV»

Андрей Стахов - Партнер ЮФ «KOSTYK ​​GORLOV»