Із прийняттям у 2012 році нового Кримінального процесуального кодексу України з’явилося таке нове поняття, як тимчасове вилучення майна. КПК України 1960 року, який діяв до цього, такого поняття не містив. Водночас, питання повернення майна, яке було тимчасово вилучено у власників органами досудового розслідування, на даний час є досить актуальним з огляду на численні порушення вимог закону, що допускаються слідчим та прокурором.
Отож поговоримо сьогодні про те, яке майно може бути тимчасово вилученим, який порядок його вилучення, які порушення вимог закону найчастіше допускаються при цьому органами досудового розслідування, та головне – як власнику повернути своє майно, якщо воно було тимчасово вилучено слідчим чи прокурором.
ТИМЧАСОВО ВИЛУЧЕНЕ МАЙНО ПІД ЧАС ЗАТРИМАННЯ АБО ОБШУКУ
Статтею 167 КПК України визначено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про його арешт або повернення.
КПК України чітко визначає перелік майна, яке може бути тимчасово вилученим. Так, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом;
одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
При цьому, якщо слідчим або прокурором під час затримання особи або обшуку було тимчасово вилучено майно, то вони зобов’язані негайно після такого вилучення скласти відповідний протокол, копію якого вручити особі, у якої вилучено майно, або її представнику, а також забезпечити схоронність такого майна.
Однак, на практиці часто трапляється так, що слідчим під час затримання або обшуку вилучається усе підряд, в тому числі й майно, яке не має жодного відношення до кримінального провадження.
Після вилучення майна прокурор або слідчий за погодженням з прокурором має або звернутись до слідчого судді (на стадії досудового розслідування) чи суду (на стадії судового розгляду кримінального провадження) із обґрунтованим клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, або ж повернути вилучене майно власнику або особі, яка на законних підставах ним володіє.
Важливо, що клопотання слідчого або прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано до слідчого судді або суду не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше таке майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. Така вимога чітко встановлена КПК України. І саме на цьому етапі органами досудового розслідування допускається найбільше порушень вимог закону.
Так, на практиці якщо слідчий або прокурор звертається до слідчого судді чи суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, то таке клопотання часто є необґрунтованим або не містить усієї інформації, яка обов’язково має бути відображена. В такому випадку фахова допомога адвоката на стадії розгляду судом такого клопотання є вкрай необхідною, оскільки допоможе звернути увагу суду на всі недоліки поданого слідчим чи прокурором клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, що призведе до відмови суду в задоволенні такого клопотання, після чого слідчий чи прокурор буде зобов’язаний негайно повернути вилучене майно власнику.
Однак ще частіше слідчі та прокурори замість того, щоб звернутися до слідчого судді чи суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, ігнорують таку вимогу закону і просто продовжують без будь-якого судового рішення утримувати таке майно, не повертаючи його власнику. Що ж у такому випадку робити власнику майна?
КЛОПОТАННЯ ПРО ПОВЕРНЕННЯ ТИМЧАСОВО ВИЛУЧЕНОГО МАЙНА
В тому разі, якщо слідчий чи прокурор не звернувся не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна із клопотанням до слідчого судді чи суду про його арешт та не повернув його особі, у якої воно було вилучено, то власнику або законному володільцю такого майна перш за все необхідно звернутися до слідчого або прокурора із клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна.
Звичайно, в такому випадку особа, в якої майно було вилучене, може відразу звернутися до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого чи прокурора, яка полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна. Однак попри те, що згідно ст. 306 КПК України такі скарги мають розглядатися судом не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження скарги до суду, в реальності судовий розгляд такої скарги може тривати значний час – декілька тижнів, а іноді й місяців.
Натомість, клопотання про повернення вилученого майна як правило розглядається слідчим чи прокурором значно швидше, ніж вищевказані скарги розглядаються слідчим суддею. Тому власнику або законному володільцю тимчасово вилученого майна спочатку доцільніше звернутись до слідчого або прокурора із клопотанням про повернення такого майна.
І якщо виважено підійти до складання такого клопотання та зазначити в ньому всі обставини, які переконливо свідчать про протиправність бездіяльності слідчого або прокурора щодо неповернення майна власнику, підкріпивши свої доводи влучним посиланням на норми чинного законодавства, то досить часто таке клопотання задовольняється, а майно відповідною постановою слідчого чи прокурора повертається власнику чи законному володільцю.
Однак буває й так, що слідчий чи прокурор відмовляє в задоволенні такого клопотання та попри пропуск строків на звернення до суду із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна наполегливо не бажає повертати таке майно власнику або законному володільцю.
Як показує практика, свою відмову повертати власнику тимчасово вилучене майно слідчий та прокурор як правило мотивують тим, що таке майно нібито має важливе значення для кримінального провадження, що на даний час ще не проведено огляд майна або тим, що таке майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Однак, варто пам’ятати, що якщо слідчий або прокурор не звернулися до суду із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, або якщо слідчим суддею чи судом таке клопотання було розглянуто та відмовлено, то слідчий або прокурор у будь-якому випадку зобов’язані негайно повернути таке майно особі, в якої воно було вилучене, а відмова в його поверненні буде завжди незаконною, незважаючи на те, якими причинами вони таку відмову мотивують.
Тому якщо тимчасово вилучене майно не було судом арештовано, а слідчий чи прокурор відмовляються повертати таке майно власнику або особі, яка на законних підставах таким майном володіла, та безпідставно відмовляють в задоволенні письмового клопотання про повернення такого майна, то дієвим засобом, який дозволить власнику повернути своє майно, є подання слідчому судді в порядку ст. 303 КПК України скарги на бездіяльність слідчого чи прокурора, яка полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна.
СКАРГА ПРО ПОВЕРНЕННЯ ТИМЧАСОВО ВИЛУЧЕНОГО МАЙНА
Звичайно, власник вилученого майна може спробувати на власний ризик самостійно скласти таку скаргу та подати її слідчому судді. Однак тому, хто не є фахівцем в галузі права, досить складно правильно скласти таку скаргу, що часто має наслідком відмову слідчого судді в її задоволенні. А враховуючи, що розгляд слідчим суддею такої скарги може зайняти тривалий час, то у разі відмови в задоволенні скарги власник тимчасово вилученого майна просто втратить дорогоцінний час, протягом якого така скарга розглядалась слідчим суддею і протягом якого він був позбавлений можливості користуватись своїм майном. І надалі для того щоб повернути тимчасово вилучене майно, власнику такого майна все одно доведеться звертатися за допомогою до адвоката, якому потрібно буде повторно звертатися до слідчого судді із вищевказаною скаргою на бездіяльність слідчого чи прокурора.
Тому для того, щоб в найкоротший термін повернути тимчасово вилучене майно, власнику такого майна найбільш правильно відразу після його вилучення звернутись за допомогою до кваліфікованого адвоката, який спеціалізується на веденні кримінальних справ, та який зможе швидко підготувати й подати слідчому судді описану вище скаргу на бездіяльність слідчого чи прокурора. У такій скарзі адвокат не лише зазначить всі необхідні відомості, які вона має містити, але й переконливо мотивує таку скаргу нормами як чинного законодавства, так і судовою практикою вищих судових органів України та міжнародних судових установ (зокрема Європейського суду з прав людини), що призведе до задоволення такої скарги слідчим суддею та винесення ухвали, якою бездіяльність слідчого або прокурора буде визнано протиправною та зобов’язано їх повернути власнику або законному володільцю вилучене майно.
До того ж, перевага своєчасного звернення до кваліфікованого адвоката полягає ще й у тому, що такий фахівець складе вищевказану скаргу таким чином, щоб слідчим суддею було неухильно дотримано зазначений у ст. 306 КПК України строк розгляду такої скарги, а саме щоб вказана скарга була дійсно розглянута не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження скарги до суду, а не протягом кількох тижнів або навіть місяців, як часто трапляється, коли таку скаргу складає та подає власник тимчасово вилученого майна, а не фахівець у галузі кримінального права.
Нерідко трапляються й такі випадки, коли скарга про повернення тимчасово вилученого майна була слідчим суддею задоволена, було зобов’язано слідчого або прокурора негайно повернути майно особі, в якої таке майно було вилучено, а слідчий та прокурор, незважаючи на зазначений у Конституції та в КПК України принцип обов’язковості судових рішень, все одно вказану ухвалу суду не виконують та майно особі не повертають, що може позбавити сенсу всі попередні дії щодо оскарження слідчому судді бездіяльності слідчого та прокурора. Такі випадки неодноразово траплялись на практиці і потребують специфічного підходу адвоката задля вирішення цієї проблеми.
В таких випадках вкрай необхідним є вжиття адвокатом усіх дозволених законодавством своєчасних та ефективних заходів для того, щоб змусити слідчого та прокурора виконати ухвалу суду та негайно повернути майно особі, у якої воно було вилучено. Особливо актуальним це є тоді, коли майно, яке підлягає поверненню, має високу цінність, або необхідне власнику для зайняття підприємницькою діяльністю, і за той час, поки слідчий чи прокурор таке майно не повертають, може принести особі значний дохід (наприклад, легкові та вантажні автомобілі, обладнання для виробництва промислових товарів тощо). Саме тому гонорар адвокату – найменша ціна за професійну роботу, яка дозволить в найкоротший час повернути Вам вилучене майно.
Юрист практики кримінального права
KOSTYK GORLOV LAW FIRM
Олександр Тітарчук
