Закон про ТОВ: Що зміниться для найпопулярнішої форми бізнесу в Україні? Про основні зміни та позитивні новації читайте в статті партнера KOSTYK GORLOV LAW FIRM Андрія Стахова

Парламент нарешті прийняв в цілому Законопроект № 4666, який стосується діяльності товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю. В найближчому майбутньому більш ніж півмільйона українських компаній отримають нові прогресивні інструменти та зможуть здійснювати управління по-новому.

Огляд деяких змін, а також чому прийняття цього закону – свято для інвестора, пропоную розібратись нижче.

На даний момент регулювання найпоширенішої форми бізнесу в Україні здійснюється здебільшого Законом України «Про господарські товариства», який був прийнятий на початку далеких та забутих 90-х. З того часу світове корпоративне законодавство здійснило прорив, рівноцінний запуску Falcon Heavy Ілона Маска. Але українське корпоративне право весь цей час лише намагалось кульгаво наздоганяти світові тренди. Як наслідок – більшість угод бізнесу здійснюються за межами України, зокрема, в офшорних юрисдикціях, а вітчизняні бізнесмени майже безрезультатно намагаються на свій розсуд врегулювати спірні відносини не дивлячись на неприємні позиції судів.

Але настав час диспозитивності. Час, коли кожна компанія може нарешті відійти від застарілих положень закону та вчиняти так, як вважає за потрібне.

Корпоративний договір

Новим законом врегульовуються положення, які дозволяють учасникам ТОВ врегулювати свої бізнес-відносини в компанії за допомогою корпоративного договору. Такий договір може встановлювати умови купівлі-продажу часток, конкретизацію певних корпоративних прав та умов, за яких учасник має утриматись від реалізації свого права. На свій розсуд також можна прописати умови управління товариством а також багато інших цікавих та потрібних нюансів.

Така новація, серед іншого, має сприяти активному приходу в Україну іноземних інвесторів, оскільки зараз деякі з них відмовляються заходити саме через відсутність гнучкого, зручного та безпечного корпоративного законодавства.

Але в діжці з медом як завжди знайдеться і трішки дьогтю – не варто сподіватись на те, що механізм корпоративних договорів запрацює на всі сто відразу ж із набуттям чинності закону, оскільки останні мають додатково регулюватись ще окремим законом про корпоративні договори, який вже близько року чекає на підпис президента.

Проблема «Мертвих душ”

Надто болючою для багатьох стала проблема, коли один із учасників ТОВ помирає. В такому разі спадкоємці практично не можуть зайти в управління компанією в силу архаїчності законодавства. Особливо критичною є ситуація, коли померлий був мажоритарним або ж навіть єдиним учасником товариства. В такому разі вся діяльність підприємства могла просто зупинитись, а сам корабель швидко йшов на дно.

Новим законом передбачено, що у  разі смерті або припинення учасника частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства. При цьому, в окремих випадках, коли протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини спадкоємцями не було заявлено про свої наміри щодо вступу до товариства – останнє має право виключити учасника товариства. Важливим також є те, що в такому разі голоси такого учасника не враховуються.

Корпоративне управління

Диспозитивність в управлінні відтепер відображена і в проведенні загальних зборів учасників товариства. Так, з набуттям чинності закону можливим буде проведення загальних зборів без реальної явки всіх учасників, що є надважливим для компаній з великою кількістю учасників. Законом передбачено проведення загальних зборів шляхом заочного голосування та опитування, процедура яких є чітко визначеною.

Окрім цього, ТОВ з одним єдиним учасником більше не доведеться «грати в проведення зборів», оскільки в таких компаніях рішення приймаються учасником одноособово та оформлюються письмовим рішенням.

Однак, всі ці зміни тануть на фоні можливості введення ще одного надважливого в прогресивному суспільстві органу управління – наглядової ради товариства. Для великих компаній така можливість є дуже позитивною, а тому немає жодних сумнівів в тому, що вона реально запрацює. Можливість створення наглядової ради також позитивно вплине і на саму привабливість ТОВ для потенційного інвестора. Поруч з іншими важливими змінами йому більше не доведеться мучити себе акціонерним товариством лише для того, щоб мати можливість ефективно управляти підприємством.

«Руквичка» – місця в ТОВ вистачить на всіх

Діючим законом «Про господарські товариства» встановлено обмеження кількості учасників в ТОВ – 100 осіб. Ця норма змушувала велику кількість компаній ставати акціонерними товариствами, що є досить складно, дорого та в деякій мірі незручно. Новим законом така норма скасована і кількість учасників ТОВ в найближчому майбутньому буде не обмежена. Очікується, що ця норма разом з іншими сприятиме зменшенню кількості себто акціонерних товариств, які являються такими лише через кількість учасників. Останні активно почнуть реорганізовуватись, поповнюючи ряди і без того найпоширенішої організаційно-правової форми.

Окрім всіх цих нововведень є також багато інших. Це і регулювання значних правочинів та правочинів із заінтересованістю, зміни в частині регулювання статутного капіталу, вдосконалення процедури виходу, антирейдерські аспекти, а також «ямковий» ремонт та вдосконалення багатьох раніше проблемних моментів.

Без сумніву, новий закон стане справжнім проривом для бізнесу, сприятиме покращенню інвестиційного клімату в Україні та структуруванню бізнесу саме тут, а не в іноземних юрисдикціях. Великі сподівання в юридичній спільноті покладаються на цей законопроект і в частині зменшення корпоративних конфліктів та суперечок, які досить часто вбивають бізнес зсередини. В цьому контексті велика надія покладається і на створений нещодавно Верховний суд, який має забезпечити аби прогресивний дух закону втілився і у відповідну судову практику його застосування.

Андрій Стахов ТОВ