Нещодавно набула чинності Постанова Правління Національного банку України № 133 від 18.12.2017 р., яка запроваджує в Україні рахунки умовного зберігання (ескроу). Що це означає та чим вони можуть бути корисні для бізнесу? Розбираємось нижче.
Отже, рахунок умовного зберігання (більш відомий як ескроу) – це свого роду інструмент забезпечення виконання зобов’язань стороною, гарантії оплати за договором в майбутньому. Такий інструмент є поширеним в Європейських країнах, а в Україні його життя наразі лише починається, оскільки до недавнього часу їх відкриття на території України фактично було неможливим. Бізнес, який планував використання ескроу в своїх угодах, змушений був структурувати угоди в іноземних юрисдикціях.
Постанову № 133 прийнято на виконання вимог Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах” – зазначено на офіційному сайті регулятора.
Суть ескроу полягає в тому, що клієнт зараховує на нього грошові кошти, які за настання підстав, визначених договором, перераховуються або видаються готівкою бенефіціару, або ж повертаються його власнику за умови відсутності таких обставин.
Приклад: дві компанії планують укласти між собою договір, скажімо, купівлі-продажу нерухомості, на значну суму коштів. Однак, для закриття такої угоди потрібно багато часу: проведення аналізу об’єкту (due diligence), узгодження всіх умов, збір необхідних документів, структурування угоди, тощо. Протягом всього часу покупець може банально відмовитись від угоди, що порушить права продавця. Окрім цього, для початку роботи над угодою продавець хоче бачити дійсні наміри покупця: чи дійсно останній хоче придбати об’єкт, чи має він на те достатньо грошових коштів і тд. На допомогу в такому випадку приходить рахунок умовного зберігання.
Покупець, зарахувавши кошти на такий рахунок та вказавши бенефіціаром рахунку продавця нерухомості, знімає з себе запитання щодо дійсності своїх намірів та не може вільно розпоряджатись коштами до настання тих чи інших обставин, обумовлених договором.
В свою чергу, продавець «бачить» кошти за майбутню угоду та впевнено прямує до її закриття. Банк, в свою чергу, виступає в таких відносинах ескроу-агентом, який відкриває рахунок, слідкує за виконанням зобов’язань сторонами та перераховує кошти тій чи іншій стороні за настання певних обставин. При цьому, банк в таких відносинах несе відповідальність перед обома сторонами: клієнтом (який відкрив рахунок) та бенефіціаром коштів (той, для кого фактично такий рахунок відкривався).
Для відкриття такого рахунку необхідно звернутись до банку з відповідним пакетом документів (залежить від суб’єкта та його правового статусу), надати заяву на відкриття рахунку умовного зберігання та укласти з банком відповідний договір. В цілому, процедура є аналогічною відкриттю звичайного банківського рахунку. Інформаційний доступ до такого рахунку мають всі сторони: банк, клієнт та бенефіціар, особу якого банк зобов’язаний встановити для відкриття такого рахунку.
Рахунки ескроу можуть мати широку популярність в Україні, адже питання добросовісності, належного виконання зобов’язань та гарантії оплати в Україні мають інколи досить «плачевний» характер. Такі відносини можуть виникати в сфері угод купівлі-продажу бізнесу (M&A) та об’єктів нерухомості, в сфері корпоративних правовідносин та управління, тощо. При цьому, суб’єктний склад сторін таких відносин фактично необмежений: фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти-інвестори.
Таким чином, Україна в рамках реформи корпоративного управління, яка нині активно відбувається, поступово починає застосовувати загальновизнані та ефективні європейські механізми ведення бізнесу, що не може не радувати. Такі механізми, разом з іншими, сприятимуть підвищенню рівня привабливості України для іноземних інвесторів та кількості структурованих на території України угод бізнесу.
Велика роль для початку застосування такого механізму зараз покладена на банки та, власне, на бізнес. Тобто, наскільки активно банки почнуть пропонувати за запроваджувати в своїх послугах такі механізми, та наскільки активно користуватимуться попитом останні серед бізнесу та звичайних громадян.
