В кінці минулого року фіскальна служба заявила, що лише третина ФОПів має відкриті банківські рахунки безпосередньо для здійснення підприємницької діяльності. Сповнені рішучості боротись з масовим ухиленням від сплати податків фіскали почали активно цікавитись у банків рахунками таких ФОПів, відкритих як звичайних фізичних осіб. Чи варто панікувати і чи справді податкова зможе бачити все?
Партнер ЮФ «Костик Горлов» Андрій Стахов розібрався в ситуації і запевняє, що приводу для масової паніки немає, адже у могутності податкової є певні законодавчі обмеження.
ДФС не отримала дані про рух коштів по рахункам ФОПів
Перш за все слід відрізняти тип інформації, яка розкривається банком на запити ДФС. Банки розкривають інформацію про самі рахунки, а не про рух коштів за ними. Податковим кодексом встановлено, що ФОП при відкритті рахунку зобов’язаний повідомити про свій підприємницький статус банк. В своє чергу банк повинен відразу повідомити про відкриття такого рахунку органи фіскальної служби. На запити фіскалів банки звичайно ж надають інформацію про сам рахунок. Мова тут не йде про операції за рахунком, розкриття яких відбувається за іншою процедурою, яка далеко не завжди під силу податківцям.
Саме інформацію про відкриті рахунки і мають на увазі податківці коли мова йде про розкриття банками інформації.
Як податкова може побачити рух коштів по особистим рахункам фізичної особи, зареєстрованої як ФОП?
Певну паніку серед підприємців викликала можливість отримання податківцями даних про рух коштів на рахунку фізичної особи та донарахування відповідних податкових зобов’язань. ДФС у Харківській області вже відзвітувала про один з таких випадків та донарахування ФОП 2, 7 млн. грн. саме на підставі перевірки рахунків фізичної особи, через які проходили «підприємницькі» кошти, доходи з яких не декларувались та податки не сплачувались.
Однак, такі випадки навряд чи стануть системними в силу законодавчих обмежень.
Інформація про рух коштів на рахунку та фінансово-економічний стан клієнта є банківською таємницею в силу положень статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Така інформація може бути отримана ДФС лише через суд за спеціальною процедурою. Однак, навіть для розкриття банківської таємниці через суд у фіскалів мають бути вагомі підстави. Наприклад, наявний податковий борг у ФОП або об’єктивна та підтверджена доказами інформація про можливе ухилення такою особою від сплати податків з використанням рахунків, відкритих як на фізичну особу.
Про те, що банки не розкривають фіскалам інформацію про рух коштів на рахунках клієнта без рішення суду, говорять самі банкіри з посиланням на ту саму банківську таємницю та порядок її розкриття відповідно до закону. Через це хвилювання підприємців стосовно того, що фіскали відтепер бачать все, а банки сприяють останнім, є надто перебільшеними.
Не менш важливим є те, що в теорії клієнт банку має знати про наміри фіскальної служби через суд отримати доступ до даних про рух коштів особи, оскільки власник рахунку має бути про це повідомлений судом. Однак, в силу скорочених строків розгляду таких заяв фіскалів та реалій судової системи, занадто сподіватись на таке повідомлення не варто.
Чого чекати ФОПам?
Очевидно, що щирі поривання ДФС боротись з ухиленням від сплати податків в секторі малого бізнесу гальмуються певними законодавчими обмеженнями. Через це не варто сподіватись на те, що стане масовою практика донарахування податкових зобов’язань ФОПам на підставі розкритої інформації про рух коштів таких осіб на особистих рахунках, не пов’язаних із підприємницькою діяльністю. Окрім цього, саме по собі розкриття руху коштів не означає, що всі кошти на такому рахунку є «підприємницькими» і підлягають оподаткуванню. З огляду на це можна очікувати нову хвилю спорів про скасування податкових повідомлень-рішень, зокрема, з підстав того, що кошти на такому рахунку не є доходом ФОП, з якого можуть бути здійснені донарахування податкових зобов’язань. ДФС в такому випадку повинна буде довести правомірність своїх висновків, що може бути досить складно на практиці.
